Дедалі більше господарств експортують продукцію напряму, як-то кажуть, «з поля за кордон». Сьогодні на міжнародному ринку попит мають українські просо, бобові, кукурудза, окремі зернові та нішеві культури.

Про це розповів науковий співробітник «Інституту здоров’я рослин» Сергій Сальніков, відзначивши, що для підтвердження якісних показників перед закордонними покупцями обов’язково потрібно мати Протокол дослідження міжнародного зразка на партію продукції. За його словами, цей документ в Україні можуть надати тільки декілька лабораторій, що акредитовані згідно ДСТУ ISO/IEC 17025 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних лабораторій», серед яких — «Інститут здоров’я рослин».

«При підготовці партії будь-якої продукції, зерна, яблук чи овочів для експорту, окрім якісних показників, обов’язково необхідне дослідження залишкових кількостей пестицидів, мікотоксинів і важких металів. Адже при дотриманні нормативів на ці показники ціна на продукцію збільшується в рази. Крім того, ніхто не хоче транспортувати через моря-океани товар, який має перевищені нормативи, — особливо це стосується Європи, Китаю та ОАЕ», — зазначає Сергій Сальніков.

Він додає, що в практиці також зустрічаються господарства, які вирощують продукцію безпосередньо під замовлення. Наприклад, якщо закордонній фармацевтичній компанії потрібна якісна сировина (насіння гарбуза, квіти ромашки, фацелія, шафран тощо), її представник, проводячи певні розрахунки, знаходить регіон, в якому цю культуру можна вирощувати, та шукає господарства, з якими можна співпрацювати. Після підписання контракту із зазначенням ціни на вирощену продукцію господарству надається технологія вирощування, насіння тощо. І знову ж головним фактором, що визначає виконання контракту, є кількість, якість і безпечність отриманої продукції.

«Наразі Україна дедалі більше орієнтується на Європу, переймаючи її досвід, закони та правила. На мою думку, через декілька років контроль вмісту залишкових кількостей пестицидів і важких металів у продукції стане суворішим або взагалі обов’язковим, що потребуватиме специфічних досліджень не тільки готової продукції, а й окремих елементів технології протягом періоду її вирощування», — відзначає Сергій Сальніков.

За його словами, вже сьогодні кількість подібних досліджень збільшується: якщо раніше замовниками були великі агрохолдинги, трейдери чи компанії-виробники харчової продукції, то сьогодні звертаються як середні, так і невеликі господарства.

«Інститут здоров’я рослин» здійснює всі необхідні дослідження якісних показників (вміст білка, жирів, цукрів та ін.) і показників безпечності (залишкові кількості пестицидів, важких металів, мікотоксинів та ін.) за українською ціною.

AgroPortal