Плазма є найбільш поширеним станом матерії. Наприклад, сонце в основному складається з плазми. Її містять також неонові вивіски та люмінесцентні лампи.

Існує так звана «холодна плазма», яку можна досить легко виготовити в лабораторних умовах. На відміну від гарячої, складові частини (електрони, нейтрони, протони) холодної не мають однакової температури: у холодній плазмі перегріті лише електрони, а їх щільність досить низька, щоб вся плазма могла існувати при кімнатній температурі.

Науковці досліджують властивості холодної плазми вже близько 15 років. Виявлено, що насіння, оброблене плазмою, швидше проростає та пускає коріння.

Плазма створюється з використанням повітря як стартового газу. Згодом змішується із водою. Азот із повітря, що став частиною плазми, також потрапляє в воду, але вже як біологічно доступний для рослин. Оскільки більшість рослин не здатні самостійно фіксувати азот, то ця плазмова обробка теоретично може створити недороге, високоефективне, майже екологічне добриво.

Також дослідження показали, що холодна плазма надзвичайно ефективна у знищенні бактерій, зокрема сальмонели, лістерії та кишкової палички. Щоправда, усі властивості ще не вивчені. Ніхто точно не знає, скільки плазми потрібно використовувати, як довго, яким способом тощо.

Але практичні результати досліджень переконують, що невдовзі можна буде використовувати холодну плазму задля підвищення врожайності сільськогосподарських культур, знищення бактерій, а також у процесі розробки екологічно чистих добрив.

agronom