Станом на 1 листопада поточного року в господарствах населення утримується 2,04 млн голів ВРХ, з них 1,2 млн – це корови. І вони потребують пасовищ та сіножатей. Проте, чи достатньо таких площ у нашій державі? А якщо говорити не просто, аби прогодувати таку кількість худоби, а про збільшення поголів’я? Про це повідомляє прес-служба Української асоціації розвитку тваринництва та технологій.

Норми випасу ВРХ

Для цього варто розглянути норми випасу худоби на один гектар (вони встановлені постановою Кабінет Міністрів України від 23 жовтня 2019 р. № 970 «Про затвердження Порядку (детальних правил) органічного виробництва та обігу органічної продукції»):

– телята на відгодівлі – 5 голів;

– бички від 12 до 24 місяців – 3,3 голови;

– телиці – 2,5 голови;

– дійні корови – 2 голови.

Виникає логічне питання, чи вистачить існуючих пасовищ для наявного поголів’я худоби та його збільшення, адже, за таких норм випасу для наявної кількості лише корів необхідно близько 1 млн га пасовищ.

Наявність пасовищ в Україні

Як повідомила Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на запит Української асоціації розвитку тваринництва та технологій, в Україні наявні 7,54 тис. земельних ділянок для пасовищ загальною площею 79,8 тис. га.

Зокрема, 566 ділянок загальною площею 780 га у Київській області, 439 площею 2872 га у Вінницькій та 75 площею 215 га у Тернопільській області.

Чи достатньо пасовищ?

А тепер накладемо ці цифри на кількість не просто худоби, яка утримується, а саме корів, адже вони є основою у скотарстві для підсобних господарств населення. Отримуємо, що на вищезгадану кількість пасовищ має припадати 150 тис. корів, не враховуючи бичків, нетелів та телят. А реалії – зовсім інші.

Наприклад, у Київській області при вищезгаданих нормах випасу наявна кількість пасовищ може вигодувати 1,56 тис. корів. А станом на 1 листопада 2021 року в господарствах населення утримується 21,2 тис. голів корів.

Подивимося на Вінницьку область: на наявних площах може випастися 5,7 тис. корів, а утримується в господарствах населення 85 тис. корів.

У Тернопільській області ситуація ще гірша: ресурсу пасовищ має вистачати для 430 корів, а громадяни тримають 72 тис. корів.

Ці цифри вражають.

Звичайно, у структурі годування худоби, крім пасовищ, є і інші види кормів. Але особливістю приватного сектору є саме акцент на випасі худоби та заготівлі сіна, адже в іншому випадку для громадян утримання худоби стає просто нерентабельним.

Спроби знищення громадських пасовищ періодично викликають протести населення та переростають у мітинги селян – як наприклад на Чернігівщині, у селі Вознесенське у квітні поточного року.

Не варто забувати, що пасовища є основою дрібного бізнесу на селі за рахунок виробництва молока та його переробки на молочні продукти, їх збуту на ринках найближчого міста. І саме пасовища є тим джерелом потенціалу для подальшого створення м’ясомолочних сімейних ферм та кооперативів на базі підсобних селянських господарств населення.

У свою чергу, зменшення кількості пасовищ, пояснює чому в Україні впродовж останніх 30 років щорічно кількість ВРХ знижується на 5-7%. І в той же час, це дає зрозуміти, чому вітчизняне скотарство особливо гостро потребує підтримки, уваги й вжиття невідкладних заходів.

agronews.ua