Падіння вітчизняного експорту вдалося призупинити в основному за рахунок поставок в далекий Китай. Валютні доходи зросли за 4 тис. Митних товарних позицій.

Трирічний висхідний тренд по зростанню експорту української продукції, схоже, обривається. Товарний потік з України вперше з 2017 року міліє. Період щедрого приросту валютної виручки країни в розмірі від 9% до 19% річних закінчився. Настала скуповуючи ковідная пора.

За попередніми підсумками минулого року, український експорт в грошах зменшився на 3,5%. За січень-листопад експортери вже недорахувалися $ 1,62 млрд (порівняно з аналогічним періодом 2019 року, за даними Держмитслужби).

Всупереч загальному негативному тренду, кмітливим підприємцям таки вдається нарощувати товарні поставки за кордон і збільшувати свої валютні доходи. Визначальним у досягненні ними позитивної динаміки став китайський ринок.

Щасливчики

Обсяги експорту в минулому році продовжували зростати по 38 товарних групах з номінальних 96. Крутий підйом долали в кінці року постачальники за кордон продукції трьох «медоносних» груп - рослинних масел, руд і добрив.

Митна вартість цієї продукції за 11 місяців перевищила показники 2019 го на $ 888 млн, $ 507 млн ​​і $ 139 млн відповідно. У той же час найбільш динамічно зростали обсяги експорту саме добрив.

За січень-листопад їхні постачальники змогли заробити на 72% валюти більше, ніж роком раніше (вище динаміка зафіксована зараз тільки в двох нішевих, малоденежних товарних групах - аерокосмічній і олов'яної).

Рекордсменами по динаміці зростання експорту 2020 го серед конкретних товарних позицій стали, наприклад, лісоматеріали з сосни та ялиці, куряча грудинка, нітрат амонію (добриво), гігієнічні прокладки, плитка керамічна водостійка, пристрої для зарядки акумуляторів, сигари і багато інших.

Деяким з численних експортерів вдалося швидко збільшити відвантаження таких товарів за кордон в десятки і сотні разів - починаючи з близьконульових торішніх обсягів і до нинішніх десятків мільйонів доларів.

Загалом позитивну динаміку маємо по 49% товарних позицій з сукупної більш ніж восьмитисячної експортної номенклатури. Загальний річний приріст експорту за майже 4 тис. «Щасливих» позицій за 11 місяців досяг позначки в $ 4,69 млрд. Ось якби не цей горезвісний обвал в постачанні за кордон сої, кукурудзи, феросилікомарганцю і, на жаль, тисяч інших найменувань традиційного експорту .

Незважаючи на рекордну динаміку експорту добрив минулого року, фахівці нарікають на поки малі його обсяги. Експорт української хімії все ще перебуває на вкрай низькому рівні, він міг би бути в рази більше, запевняє Олег Арестархов, директор з корпоративних комунікацій Group DF.

Рапортуючи про зростання, важливо чітко розуміти, що на даний момент українська хімічна галузь не відновилася навіть до рівня 2010 року, і з експорту теж. Головна причина - неефективна промислова політика і, відповідно, нездатність України якісно захищати свій внутрішній ринок.

Під тиском лобістів країна відкрила свій ринок азотних добрив для імпорту, послабивши таким чином всю вітчизняну хімію, пояснив він The Page.

Погіршилися і можливості галузі з модернізації виробництв, зазначив експерт. У той же час Україна має колосальний експортний потенціал в декількох сферах, і хімія - серед них.

«При правильному підході хімічна галузь може дати зростання експорту в 3-4 рази і частку в ВВП до 8-10%», - додав представник DF.

Звертаємо увагу шанувальників стабільності на певну сталість у зовнішньоекономічній діяльності протягом турбулентного 2020 року. Основними товарними групами в українському експорті залишилися зернові, метали, масла і руди.

Найпотужніші конкретні джерела валютної виручки теж незмінні - соняшникова олія, кукурудза, пшениця, залізорудний концентрат і залізорудні окатиші. Разом ця п'ятірка забезпечила в 2020 році близько 34% доходів експортерів, навіть на 4 процентних пункти більше минулорічного показника.

Частка України в світовому експорті, наприклад, олії соняшникової, за інформацією асоціації «Укроліяпром», вже досягла 52%. А загальний обсяг експорту країни вже другий рік балансує на рівні 41-43% від розміру ВВП.

Вдалі напрями

Географічно найбільше зростання попиту на українське поки демонструють країни Азії. Особливо вражає «апетит» Китаю. Ця країна поглинула української продукції майже вдвічі більше минулорічного, і одноосібно забезпечила 70% сукупного приросту нашого експорту в минулому році.

Саме завдяки Китаю частка п'ятірки найбільших імпортерів українських товарів зросла до 35% за неповний 2020 (проти торішніх 25%). Склад топ-5 «шанувальників» імпорту з України залишився незмінним - Китай, Польща, РФ, Туреччина і Німеччина. А ось обсяги українського експорту в усі ці топ-країни, за винятком Китаю, зменшилися. Піднебесна самостійно підняла за рік показник географічної концентрації українського експорту на 10 процентних пунктів.

Група «Метінвест», наприклад, скористалася підвищеним попитом на свою продукцію з боку Китаю. В результаті консолідована виручка групи в країнах Південно-Східної Азії зросла за 9 місяців 2020 року на 72%. А продажу продукції гірничодобувного сегмента групи в цьому регіоні збільшилися за січень-вересень в 2,2 рази - до $ 741 млн.

Юрій Риженков, генеральний директор групи «Метінвест», розповів, що з початком пандемії їм вдалося швидко перерозподілити обсяги продажів між ринками і скористатися активним відновленням економіки Китаю - збільшити відвантаження руди і відновити продаж металопродукції на цьому ринку.

Інші експортери відзначають зростання китайського попиту на більш широкий асортимент продукції. Зокрема, Китай в минулому році проковтнув українського пива і ячменю втричі більше, ніж роком раніше, в 7 разів більше яловичини і в 11 разів - масла вершкового (за 11 місяців, в грошовому вираженні). Тільки на ячмені заробітки українських постачальників в Китаї виросли за неповний рік на $ 313 млн.

Потужність азіатського напрямку експорту зростає також за рахунок поставок в Пакистан, В'єтнам, Іран, Корею, Катар і ряд інших країн. Зокрема, пакистанський імпорт товарів з України збільшився в минулому році в п'ять разів, в'єтнамський - подвоївся. Показово, що досягати позитивних змін на азіатських ринках України поки вдається переважно за рахунок експорту продукції з невисокою доданою вартістю.

Відкривають експортери і нові ринки збуту, змінюються також переваги імпортерів. Так, Пакистан з цього року почав купувати нашу пшеницю - і відразу ж придбав її на $ 245 млн.

Пішли перші невеликі партії соняшникової олії з України в Угорщину і Гонконг, а залізорудних окатишів - до Франції, Бельгії та Філіппіни. Китай за неповний рік істотно збільшив імпорт українського залізорудного концентрату і кукурудзи - на $ 792 млн і $ 449 млн відповідно.

Кульгаві позиції

Якби не сталося катастрофічного падіння експорту, наприклад, хоча б чорних металів і ріпаку з соєю, то сукупний український експорт продовжив би рости і в минулому році. На жаль, експортери чорних металів зазнали рекордних «втрати» на митниці - $ 1,25 млрд за 11 місяців.

Постачальникам насіння олійних теж не пощастило - експорт їх продукції зменшився на $ 0,74 млрд (за порівнянні з торішнім аналогічним періодом). «Винуватцями» падіння стали несприятлива кон'юнктура на світових ринках і чехарда в вітчизняному оподаткування.

Взагалі митниця в 2020 році зафіксувала зменшення українського експорту по більшості товарних груп. А темпи падіння в деяких з них взагалі катастрофічні. Зокрема, по шовковій групі за січень-листопад в грошах маємо мінус 83%, по цинкової - 85%. На 40-45% впала за рік також митна вартість української вовни, нікелю і виробів з них.

Що стосується конкретних найменувань товарів, слід зазначити, що далеко не кожна навіть з названих вище «медоносних» товарних груп змогла виправдати надії експортерів в кризовий рік. Незважаючи на те, що експорт рослинних олій зараз на підйомі, істотно падають обсяги відвантаження певних видів ріпакового масел. Подібна негативна ситуація склалася також в сегменті титанових руд і т.д.

Найбільше експортери недорахувалися валюти в Єгипті, Італії та РФ - приблизно по $ 0,54-0,57 млрд за січень-листопад (на 11 місяців 2019). Втратили також половину доходів в 2019 році в Таїланді і Сербії, і третина ще більш важливих для України ринків Словаччини та Алжиру. Недопоставки в ці країни відбулися в основному металів і зернових.

Неможливо Україні збільшити експорт товарів і в Євросоюз. По крайней мере, за перші 10 місяців минулого року маємо зменшення заробітків в ЄС на 15%, підрахували в НБУ. В Азії українці заробляють зараз більше, ніж в Європі. На традиційних до недавнього часу ринках СНД і Африки втрати ще більше, валюти кожен з цих двох регіонів приносить в нашу країну в 3-4 рази менше, ніж рятівна Азія.

Джерело